Конкурсне фінансування науки в Україні — 2026: чотири державні інструменти та дедлайн 6 серпня

2026-й: рік, коли наука переходить на конкурсну модель

Цього літа в українській науці збіглися дві події, які варто розглядати разом. На початку липня Міністерство освіти і науки оприлюднило результати першого в історії конкурсу проєктної аспірантури: підтримку отримали 79 PhD-проєктів, і їх виконання та фінансування вже стартувало з 1 липня. А паралельно відкрито основний конкурс МОН на фінансування наукових досліджень із 2027 року — заявки приймають до 6 серпня 2026 року, до 13:00 за київським часом.

Це вже не тренд на папері. Українська наука системно змінює логіку фінансування — від «фінансування статусу» до «фінансування проєкту». Замість того щоб підтримувати посаду чи установу «за фактом», держава дедалі більше спрямовує кошти на конкретні дослідження з чіткою метою, кошторисом, командою та очікуваним результатом.

Для дослідника це означає три речі одночасно: з’явилися реальні гроші й автономія, але з’явилася і реальна конкуренція. Виграє не той, хто «має стаж», а той, хто може показати сильну ідею, спроможну команду й підтверджений науковий доробок. І саме тут якість публікацій та академічна доброчесність перестають бути формальністю — вони стають конкурентною перевагою.

Які державні конкурси діють зараз

Тут варто бути чесними. Українські автори у 2026 році стикаються з трьома накладеними ризиками:

01

Проєктна аспірантура — нова модель підготовки PhD.

Найновіший формат: здобувач працює не просто над дисертацією, а над окремим дослідницьким проєктом із визначеним бюджетом і планом. Результати першого добору показові: підтримано 79 PhD-проєктів — це 58% поданих заявок, конкурс склав приблизно 1,7 заявки на місце. Умови: зарплата аспіранта — 25 тис. грн/міс, фінансування проєкту — до 900 тис. грн на 12 місяців (до 450 тис. грн у 2026-му), окремо — до 310 тис. грн на рік на статті, матеріали й наукові відрядження. Вступ — без ЄВІ та ЄФВВ. Поки що це пілот для природничих наук і математики (до 100 проєктів), але модель планують розширювати — анонси наступних наборів варто відстежувати на nauka.gov.ua.

02

Основний конкурс наукових досліджень МОН

(фундаментальні, прикладні дослідження та науково-технічні розробки). Найбільший інструмент для дослідницьких команд закладів вищої освіти й наукових установ. У попередньому циклі, результати якого оголошено в січні 2026-го, переможцями стали 357 проєктів від 75 установ. Новий конкурс — на фінансування з 2027 року — відкритий просто зараз: перший етап триває з 16 червня до 6 серпня 2026 року (документи подаються через URIS до 13:00 за Києвом; умови визначає наказ МОН №934 від 15.06.2026). Річне фінансування одного проєкту — до 1,2 млн грн для теоретичних і до 1,5 млн грн для експериментальних досліджень; для пріоритетних науково-технічних розробок на запити міністерств фінансування може бути збільшене ще на 50%. Основний склад виконавців — до 6 осіб разом із керівником. Результати планують затвердити до кінця грудня, фінансування — з 2027-го. Це найактуальніша можливість податися вже цього літа.

03

Національний фонд досліджень України (НФДУ).

Окремий грантовий фонд із регулярними конкурсами — «Передова наука в Україні», «Прикладна наука для стійкості та відновлення України», індивідуальні дослідницькі проєкти тощо. Заявки подаються двома мовами — українською та англійською. У конкурсі «Передова наука в Україні 2026–2028» переможцями стали 137 проєктів.

04

Гранти Президента України для молодих учених і докторів наук.

Індивідуальні щорічні гранти, розміри яких у 2026 році збільшили в середньому майже вп’ятеро. Це підтримка персонального дослідження молодого науковця чи доктора наук.

Поруч — міжнародні можливості: «Горизонт Європа» (Horizon Europe), Erasmus+, двосторонні науково-дослідні конкурси (українсько-латвійські, українсько-австрійські та інші). МОН свідомо адаптує національні конкурси під формати ЄС, тож національний і міжнародний трек дедалі більше зближуються.

Де стежити за актуальними конкурсами та дедлайнами: офіційні ресурси nauka.gov.ua, mon.gov.ua та nrfu.org.ua. Умови й строки оновлюються, тому перед подачею їх варто перевіряти на першоджерелі.

Чому це стосується вас особисто

Якщо ви працюєте в команді університету чи наукової установи — вікно подачі на основний конкурс МОН закривається 6 серпня, і зараз вирішується, чи буде у вашої команди державне фінансування у 2027 році. Якщо ви магістрант або дослідник-початківець — проєктна аспірантура показала, що в науку можна входити з гідною зарплатою одразу після магістратури: середній вік учасників першої хвилі — 24 роки, і вимогою на вході був саме підтверджений науковий доробок. Якщо ви науковий керівник — з 2027 року конкурсне фінансування отримуватимуть лише установи, що пройшли державну атестацію (групи А, Б, В), а спроможність установи прямо залежить від публікаційних результатів її команд.

Є і зворотний бік. До фінансування допускаються лише проєкти, що набрали не менше 50 балів за результатами незалежної експертизи. А проєкти, у яких виявлять плагіат або використання ШІ як генератора змісту, знімають з конкурсу. Тобто ціна недбалого оформлення чи «сірих» практик тепер вимірюється не зауваженням рецензента, а втраченим фінансуванням.

 

Що потрібно, щоб узяти участь

Вимоги в різних конкурсах відрізняються, але каркас спільний:

Публікації — ваш капітал у конкурсі

Публікаційний доробок працює на дослідника у конкурсі одразу в трьох ролях:

01

Вхідний квиток. Підтверджений досвід наукової діяльності — це передусім публікації в індексованих виданнях. Сильний, чистий доробок у Scopus/Web of Science підвищує довіру експертів до спроможності команди.

02

Результат проєкту. Виграти грант — означає взяти на себе зобов’язання опублікувати результати. У проєктній аспірантурі статті прямо є фінансованим складником проєкту. Тобто якісна публікація потрібна і «на вході», і «на виході».

03

Питання доброчесності. Ті самі стандарти, що діють для заявки, діють і для вашого публікаційного портфоліо. Один проблемний рядок — самоплагіат, «хижацьке» видання, невказане використання ШІ — може підважити всю заявку.

Висновок простий: сильний, коректно оформлений і правильно розміщений публікаційний доробок — це водночас і перепустка до конкурсу, і його очікуваний результат.

 

Як E-Science Space може бути корисним

 

Одразу про межу: ми не пишемо за вас наукову частину і не готуємо заявку замість вас — це суперечить правилам доброчесності й позбавляє проєкт головного, вашої ідеї. Наша роль інша: посилити ваш публікаційний фундамент і якість подання — те, що реально впливає на конкурсний бал і на здатність виконати проєкт.

Публікація результатів (наш основний профіль).

Розвиток і редагування рукопису, стратегічний підбір журналу під Scopus/WoS, аудит готовності статті до подання в індексоване видання, форматування під вимоги журналу, менеджмент цитувань (APA, IEEE, Chicago), супровід реєстрації DOI. Це працює і для нарощування доробку «на вході», і для виконання зобов’язань «на виході» проєкту.

Мовна якість, двома мовами. Редагування та переклад в парі українська/англійська — і для самих публікацій, і для англомовної частини заявок до НФДУ та міжнародних конкурсів. Заявка, написана коректною академічною англійською, читається інакше.

Академічна доброчесність. Перевірка й зниження рівня запозичень, консультування щодо відповідального використання ШІ в академічному письмі. Ми розробили окремі методичні рекомендації з цього питання — саме тієї теми, яку тепер прямо регулюють правила конкурсів МОН.

Публікаційна стратегія під цикл проєкту. Допомога спланувати, де і коли публікуватися, щоб вибудувати конкурентоспроможний доробок до подачі заявки й вчасно закрити публікаційні зобов’язання за грантом.

Готові допомогти

Конкурсна модель уже працює: перші 79 PhD-проєктів фінансуються з липня, а до дедлайну основного конкурсу МОН лишається три тижні. Якщо ви плануєте подаватися на конкурсне фінансування — від проєктної аспірантури до конкурсів МОН, НФДУ чи «Горизонт Європа» — почніть із аудиту свого публікаційного доробку. Ми підкажемо, що посилити, що виправити й куди подавати, щоб ваша заявка спиралася на надійний науковий фундамент.

Що скажеш?
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Новини

Більше цікавих статей

Поĸи навĸоло важĸо — світло все одно пробивається

Чому Q1/Q2 журнали відхиляють статті українських авторів за 30 секунд: розбір алгоритму Desk Reject 2026

32 700 фейкових статей і 13 000 ретракцій: чому “швидка публікація” стає вашим найбільшим ризиком у 2026